Матвія 15:21-39

І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона. Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс! Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід. У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля. Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені! А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам. Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів. Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті. Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх. Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого. А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі. Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу? А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин. Звелівши людям сісти на землі, Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям. Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків. А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.