Левит 25

1Господь промовив до Мойсея на Синайській горі, кажучи: 2Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Коли ви ввійдете до землі, яку Я даю вам, то нехай земля, яку Я даю вам, відпочиває свою суботу для Господа. 3Шість років засівай своє поле і шість років обрізуй свій виноград та збирай його плід. 4А сьомого року нехай буде субота, відпочинок для землі, субота для Господа. Не засівай свого поля і не обрізуй свого винограду, 5а те, що на твоєму полі виросте саме, не жни, і грон свого посвячення не збирай. Нехай це буде рік відпочинку для землі. 6Субота землі буде на їжу тобі, твоєму слузі й твоїй служниці, твоєму наймитові й пожильцеві, який проживає з тобою, 7твоїй худобі та звірям, що на твоїй землі, — весь її урожай буде на їжу.

8Відлічи собі сім таких відпочинків років, — сім разів по сім років, — і цих сім тижнів років в тебе будуть сорок дев’ять років. 9І сьомого місяця, десятого дня місяця розішліть звуком сурми вістку по всій вашій землі, — в день викуплення розішліть сурмою вістку по всій вашій землі. 10Освятіть цей рік, п’ятдесятий рік, і оголосіть звільнення на землі всім, хто живе на ній; це — рік звільнення, це буде для вас знак: кожний повернеться до своєї власності, кожний з вас повернеться до своєї батьківщини. 11Це знак звільнення, п’ятдесятий рік; один рік він буде тривати для вас. Не сійте, ані не жніть того, що виросте на землі саме, і не збирайте посвяченого на ній; 12бо це є знак звільнення, він буде для вас святим. Їстимете її урожай з полів. 13У рік звільнення, на знак звільнення, кожний повернеться до своєї власності.

14Коли будеш продавати щось своєму ближньому і коли будеш купувати у свого ближнього, хай жодна людина не пригноблює ближнього. 15Згідно з кількістю років після року звільнення купуй у ближнього, і згідно з кількістю років урожаїв нехай він продає тобі. 16Чим більше років, тим більшу він встановить вартість своєї власності, і чим менше років, тим меншу він встановить вартість своєї власності, бо так він продаватиме тобі кількість своїх урожаїв.

17Хай жодна людина не пригноблює ближнього. Бійся Господа, твого Бога. Я є Господь, ваш Бог. 18Виконуйте всі Мої постанови та всі Мої присуди, дотримуйтеся і виконуйте їх, — і житимете на землі безпечно; 19земля даватиме свої плоди, і ви їстимете досхочу і житимете на ній безпечно.

20І якщо ви казатимете: Що ми їстимемо цього сьомого року, якщо не посіємо і не зберемо свого врожаю? — 21то Я пошлю вам Своє благословення шостого року, і вона дасть свій урожай на три роки. 22Ви посієте лиш восьмого року і їстимете старе з врожаю аж до дев’ятого року, — доки не настане її урожай, їстимете старе зі старого врожаю.

23Хай земля не продається на постійно, адже земля є Моя, бо ви переді Мною є захожими і пожильцями. 24По всій землі вашої посілості дасте [право на] викуп землі. 25Якщо твій брат, який живе з тобою, буде бідним і продасть щось зі своєї посілості, то нехай прийде той, хто є його найближчим родичем, і викупить те, що продав його брат. 26А якщо в когось не буде родича, та він стане спроможним рукою, і в нього знайдеться достатнє для свого викупу, 27то нехай він порахує роки, що минули від продажу, віддасть те, що залишатиметься, чоловікові, якому продав був це, і повернеться до своєї посілості. 28Якщо ж його рука не буде спроможна на достатнє для того, щоб віддати йому, то те, що він продав, аж до шостого року звільнення належатиме тому, хто це купив, а в час звільнення відійде до нього і повернеться в його посілість.

29А якщо хтось продаватиме житловий дім у місті, оточеному муром, то [право на] його викуп триватиме, доки не виповниться рік часу, — стільки триватиме [право на] його викуп. 30Якщо ж до того, як виповниться цілий рік, він не буде викуплений, то той дім, що в місті, яке має мур, буде остаточно закріплений за тим, хто його купив, на його майбутні покоління, і в час звільнення не відійде. 31А доми в поселеннях, в яких немає довкола муру, нехай будуть зараховані до поля землі; вони завжди будуть викупними, і в час звільнення вони відійдуть. 32А щодо міст левітів, то доми в містах їхньої посілості будуть завжди для левітів викупними. 33І якщо той, хто викупляє, буде з левітів, то продані ними доми у містах їхньої посілості в час звільнення відійдуть, бо доми в містах левітів — це їхня посілість серед ізраїльських синів. 34А поля, виділені їхнім містам, не продаватимуться, бо це їхня вічна посілість.

35Якщо твій брат поруч з тобою буде бідний і обезсиліє в руках, то допоможи йому як захожому чи пожильцеві, і нехай твій брат живе з тобою. 36Не бери в нього ні відсотків, ні лихви, — а бійся свого Бога; Я — Господь. Тож нехай твій брат живе з тобою. 37Не давай йому свого срібла під відсотки і не давай йому своїх харчів за лихву. 38Я — Господь, ваш Бог, що вивів вас з Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.

39А якщо твій брат поруч з тобою упокориться і продасться тобі, то хай він не служить тобі рабською службою: 40нехай він буде для тебе як наймит чи пожилець і нехай працює поруч з тобою до року звільнення. 41А в час звільнення нехай він відійде, — а з ним і його діти, — та повернеться до своєї рідні, повернеться до батьківської посілості. 42Адже вони — Мої раби, яких Я вивів з Єгипетської землі, тож хай ніхто з них не продається, як продається раб. 43Не пригноблюй його важкою працею і бійся Господа, свого Бога. 44А щодо раба і рабині, які будуть у тебе, — у народів, які довкола тебе, у них можете купувати раба і рабиню. 45Також у синів поселенців, які будуть у вас, — можете купувати рабів у них або в їхніх родичів, які перебуватимуть у вашому краї, і вони будуть вам на посілість. 46Розподіліть їх між своїми дітьми після себе, і вони будуть для вас посілістю навіки. А ваших братів, ізраїльських синів, — хай ніхто не пригноблює свого брата важкою працею.

47Якщо рука захожого чи поселенця, що при тобі, буде спроможна, а твій брат, потрапивши в скруту, продасться захожому чи поселенцю, що при тобі, чи захожому від народження, 48то після його продажу в нього буде право на викуп: нехай один з його братів викупить його, 49брат батька чи син батькового брата викупить його, або хтось з його родичів за тілом чи хтось з його племені викупить його. Якщо ж, ставши спроможним рукою, він викуплятиме сам себе, 50то нехай разом з тим, хто його купив, він порахує час від року, коли він продав себе йому, аж до року звільнення, і ціна його продажу буде як наймита; з року в рік він буде в нього. 51Якщо в когось залишатиметься більше років, то нехай відповідно до цього він віддасть суму за свій викуп із ціни за свій продаж. 52Якщо ж до року звільнення залишатиметься небагато років, то нехай він обрахує йому суму відповідно до тих своїх років і віддасть за свій викуп. 53Нехай він з року в рік буде у нього як наймит. Не пригноблюй його важкою працею перед собою. 54Якщо ж він не буде викуплений згідно із цим, то нехай відійде в рік звільнення — він та його діти з ним. 55Бо ізраїльські сини — Мої раби; вони — Мої слуги, яких Я вивів з Єгипетської землі. Я Господь, ваш Бог.

Currently Selected:

Левит 25: УТТ

Highlight

Copy