YouVersion Logo
Search Icon

Дії 16:16-40

Дії 16:16-40 УТТ

І сталося, як ішли ми на молитву, зустріла нас одна рабиня, яка мала дух віщуна; віщуючи, вона приносила великий прибуток своїм господарям. Вона йшла слідом за Павлом і за нами й кричала, вигукуючи: Ці люди — раби Бога Всевишнього, вони провіщають вам шлях спасіння! Вона робила це багато днів. Тож надокучило [це] Павлові, і він, обернувшись, сказав духові: Наказую тобі Ім’ям Ісуса Христа — вийди з неї! І він вийшов у той же час. Її пани, побачивши, що пропала надія на їхній заробіток, взяли Павла і Силу та потягли на майдан, до влади; провівши їх до воєвод, вони сказали: Ці люди, будучи юдеями, бунтують наше місто і навчають звичаїв, котрих нам, римлянам, не годиться ні переймати, ні виконувати! І юрба напала на них, а воєводи, подерши на них одяг, наказали бити їх палицями. Тож завдавши їм багато побоїв, посадили у в’язницю, давши вказівку в’язничному сторожеві пильно їх охороняти. Він, діставши таку вказівку, засадив їх до внутрішньої темниці й забив їхні ноги в колодки. Опівночі Павло й Сила, молячись, співом прославляли Бога, а в’язні слухали їх. Раптом стався великий землетрус, аж порушилася основа в’язниці; враз повідчинялися всі двері, і з усіх поспадали кайдани. А коли прокинувся сторож в’язниці й побачив, що двері в’язниці відчинено, витягнув меча і хотів себе вбити, думаючи, що в’язні повтікали. Та Павло закричав сильним голосом, гукаючи: Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут! Той, попросивши світла, вскочив і, тремтячи, припав до Павла та Сили, і, вивівши їх надвір, запитав: Добродії, що потрібно мені робити, аби спастися? А вони сказали: Віруй у Господа Ісуса [Христа] — і спасешся ти та твій дім! І говорили йому Господнє Слово й усім, хто в його домі. І забравши їх тієї ж пори ночі, обмив їхні рани і тут же охрестився сам і вся його родина. Завівши їх до хати, запросив до столу і радів з усім своїм домом, що повірив у Бога. Коли ж настав день, воєводи послали виконавців сказати: Відпусти цих людей! І сторож в’язниці переказав ці слова Павлові: Воєводи прислали наказ вас відпустити. Тож виходьте тепер і йдіть з миром. Але Павло відповів їм: Нас, римських громадян, прилюдно побито, без суду посаджено у в’язницю, а тепер таємно виводять нас? Ні, хай самі прийдуть і виведуть нас! Ці слова виконавці сповістили воєводам. Ті ж, почувши, що вони римські громадяни, налякалися, тож прийшли, попросили їх вийти і, вивівши, благали піти з міста. Вийшовши із в’язниці, вони прибули до Лідії і, побачивши братів, потішили [їх], та й пішли.