2 Самуїла 7

1І сталося, коли цар оселився у своєму домі, Господь дав йому спадок довкола від усіх його навколишніх ворогів. 2І промовив цар до пророка Натана: Ось я живу в кедровому домі, а Божий ковчег перебуває посеред намету. 3А Натан відповів цареві: Іди і чини все, що тільки у твоєму серці, бо Господь з тобою!

4І сталося в ту ніч, що до Натана було Господнє слово, яке свідчило: 5Іди і промов до мого раба Давида: Так говорить Господь: Ти не збудуєш Мені дім, щоб Я проживав, 6бо Я не перебував у домі від того дня, коли Я вивів ізраїльських синів з Єгипту, аж до цього дня, і Я був у походах у житлах і в наметах. 7Усюди, де Я подорожував посеред усього Ізраїля, хіба, Я будь-коли запитав хоча б одне з племен Ізраїля, якому Я заповів пасти Мій народ Ізраїля, кажучи: Як же це, що ви Мені не збудували кедрового дому? 8Тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель! Я взяв тебе від отар овець, щоб ти був проводирем над Моїм народом, над Ізраїлем, 9і Я був з тобою в усьому, куди ти ходив, і Я вигубив усіх твоїх ворогів з-перед тебе, і Я зробив тебе славним, як ім’я великих на землі. 10Тож установлю місце Моєму народові Ізраїлю, та його насаджу, і поселяться в себе та більше не журитимуться, а неправедний син не продовжуватиме погорджувати ним, як спочатку, 11від днів, в які Я настановив суддів над Моїм народом — Ізраїлем. І дам тобі відпочинок від усіх твоїх ворогів, і Господь сповістить тобі, що збудуєш Йому дім. 12І буде, коли сповняться твої дні, і ти заснеш зі своїми батьками, то Я підніму твоє потомство після тебе, яке буде з твого лона, і приготую його царство. 13Він збудує Мені дім для Мого Імені, а Я піднесу його престол навіки. 14Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина. І якщо він учинить провину, то звинувачу його палицею мужів і пасами людських синів, 15та Мого милосердя не відніму від нього, як Я відняв від тих, яких усунув з-перед Себе. 16І його дім, і його царство буде міцним навіки переді Мною, і його престол буде поставлений навіки. 17Згідно з усіма цими словами і з усім цим видінням, — так сказав Натан Давидові.

18І цар Давид увійшов, і постав перед Господом, і сказав: Хто я, Господи, мій Господи, і який мій дім, що Ти мене аж так полюбив, 19і я був дуже малим перед Тобою, Господи, мій Господи, а Ти заговорив про дім твого раба далеко наперед. Такий закон людини, Господи, мій Господи! 20І що ще продовжуватиме Давид говорити до Тебе, і Ти тепер знаєш Свого раба, Господи, мій Господи! 21Через Твоє слово Ти вчинив, і за бажанням Твого серця Ти вчинив усю цю велич, щоб об’явити Твоєму слузі, 22щоб він звеличив Тебе, Господи, мій Господи! Адже немає такого, як Ти, і немає Бога, за винятком Тебе, між усіма, про кого ми почули нашими вухами! 23І хто з інших народів на землі такий, як Твій народ Ізраїль, який вів Бог, щоб викупити Собі народ, аби зробити Собі Ім’я, щоб учинити велич і славу, щоб викинути їх з-перед обличчя Твого народу, який Ти Собі викупив з Єгипту, — народ і місце поселення. 24І Ти Собі підготував Твій народ Ізраїль, як народ навіки! Тож Ти, Господи, стань для них Богом! 25Тепер же, Господи, мій Господи, потверди навіки слово, яке Ти сказав про Твого раба і його дім, Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! І тепер, як Ти і сказав, 26нехай звеличиться Твоє Ім’я навіки! 27Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, Ти відкрив вухо Твого раба, кажучи: Збудую тобі дім. Через це Твій раб знайшов у своєму серці, щоб помолитися до Тебе цією молитвою. 28І тепер, Господи, мій Господи, Ти є Бог, і Твої слова справдяться, і Ти сказав це добро про Твого раба. 29Тепер почни і поблагослови дім Твого раба, щоби був навіки перед Тобою, бо Ти є, Господи, мій Господи, і Ти сказав, і Твоїм благословенням поблагословиться дім Твого раба навіки!

Currently Selected:

2 Самуїла 7: УТТ

Highlight

Copy