2 Царів 17
17
1У дванадцятому році Ахаза, царя Юди, у Самарії над Ізраїлем зацарював Осія, син Іли, — на дев’ять років. 2І він робив зло в Господніх очах, лише не так, як царі Ізраїля, які були перед ним. 3Проти нього прийшов Саламанасар, цар ассирійців, і Осія став йому рабом, і давав йому данину. 4Та цар ассирійців знайшов нечесність в Осії, бо він відіслав послів до Сиґора, царя Єгипту, і не приніс данину цареві ассирійців у тому році. Тож цар ассирійців оточив його і кинув у кайданах до в’язниці.
5І пішов цар ассирійців по всій землі, прийшов до Самарії і взяв у облогу її на три роки. 6У дев’ятому році Осії цар ассирійців захопив Самарію, виселив Ізраїля в Ассирію і поселив їх на Алаї і на Аворі, ріках Ґозана, і Горах мідійців.
7 Це сталося через те, що сини Ізраїля згрішили проти Господа, їхнього Бога, Який вивів їх із Єгипетської землі з-під влади фараона, царя Єгипту, та вони злякалися інших богів, 8і пішли за заповідями народів, яких Господь знищив з-перед синів Ізраїля, і тому, що царі Ізраїля таке чинили, 9і через те, що ізраїльські сини так прикрашали свої слова, не так, як повинні були, — проти Господа, їхнього Бога, і збудували собі високі місця в усіх своїх містах, від сторожової вежі аж до укріпленого міста, 10і поставили собі стовпи і священні гаї на кожній високій вершині та під кожним розлогим деревом, 11і там, на всіх висотах, кадили ладаном, як і народи, які Господь виселив з-перед них, робили спільне, щоб викликати гнів Господа! 12Вони служили ідолам, про яких їм сказав Господь: Не робитимете цієї справи Господу! 13І Господь свідчив в Ізраїлі та в племені Юди через усіх його пророків, через кожного провидця, закликаючи: Поверніться з ваших злих доріг і дотримуйтеся Моїх заповідей, Моїх постанов і всього закону, який Я заповів вашим батькам, який Я їм послав через Моїх рабів-пророків! 14Та вони не послухали, і твердою зробили свою шию понад шию їхніх батьків. 15І не дотримувалися Його свідчень, які Він їм свідчив, стали безумними і пішли за безглуздям — за народами, які довкола них, щодо яких Він їм заповів, щоб не чинили так! 16Вони залишили заповіді Господа, їхнього Бога, і зробили собі дві литі телиці, зробили священні гаї, поклонялися всякій небесній силі, служили Ваалові, 17проводили своїх синів і своїх дочок через вогонь, займалися ворожінням, чаклували і продалися, щоби чинити те, що є злом в очах Господа, щоб викликати Його гнів. 18Господь сильно обурився на Ізраїль і відкинув їх з-перед Себе, і не залишилось нікого, хіба єдине плем’я Юди.
19І Юда не дотримувався заповідей Господа, свого Бога — вони пішли за заповідями Ізраїля, які вони чинили, 20і відкинули Господа серед усіх нащадків Ізраїля, і Він сколихнув їх і видав їх у руку тих, які грабували їх, аж доки не відкинув їх з-перед Свого обличчя. 21Адже Ізраїль порвав з домом Давида, і вони поставили царем Єровоама, сина Навата, а Єровоам відірвав Ізраїля від Господа і довів їх до гріха, великого гріха! 22І сини Ізраїля жили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив, не відступили від них, 23аж доки Господь не відкинув Ізраїля з-перед Свого обличчя, — як і Господь сказав через усіх Своїх рабів пророків. І був виселений Ізраїль зі своєї землі до ассирійців аж до цього дня.
24І привів цар ассирійців, людей з Вавилону, з Хунти, з Аї, з Емата і Сепфаруена, вони оселилися в містах Самарії замість синів Ізраїля. Вони успадкували Самарію і поселилися в її містах. 25І сталося, що на початку свого поселення вони не побоялися Господа, і Господь наслав на них левів, і між ними були ті, які вмирали. 26І вони сказали цареві ассирійців, говорячи: Народи, які ти відселив і замінив у містах Самарії, не пізнали суду Бога тієї землі, і Він послав на них левів, і ось їх убивають, оскільки не знають суду Бога землі. 27І цар ассирійців дав вказівку, наказуючи: Відведіть туди декого з ізраїльтян, і хай підуть та поселяться там, і освітять їх про суд Бога тієї землі. 28І привели одного священика, якого виселили із Самарії, і він поселився у Ветилі й просвічував їх, як мають боятися Господа.
29Та кожний народ#17:29 кожний народ — досл. народи народи (євр. синтагма). робив своїх богів і ставив у домі на високих місцях, які зробили самарійці, кожний народ у своїх містах, в яких вони жили. 30І мужі Вавилона зробили Сокхотвеніт, мужі Хута зробили Ниріґел, мужі Емата зробили Асімат, 31евейці зробили Евлазер і Тартак, а ті, які із Сепфаруї, спалювали вогнем своїх синів Адрамелехові та Анимелехові, богам Сепфаруї. 32Вони і боялися Господа, і поселили їхні гидоти в домах на високих місцях, які зробили в Самарії, кожний народ#17:32 кожний народ — досл. народ народ (євр. синтагма). у місті, в якому вони поселилися. Вони і боялися Господа, і робили собі священиків на високих місцях, і приносили собі жертви в домі на високих місцях. 33Вони і боялися Господа, і служили своїм богам за судом народів, там, звідки їх виселили.
34До цього дня вони чинять за їхнім судом. Вони бояться Господа, та вони чинять за їхніми заповідями і за їхнім судом, і одночасно за законом і за заповіддю, яку Господь заповів синам Якова, якому Він дав ім’я Ізраїль. 35І Господь уклав з ними завіт і наказав їм, закликаючи: Не бійтеся інших богів! Ви не поклонятиметеся їм, не служитимете їм і не приноситимете їм жертв, 36але хіба лише Господу, Який великою силою і могутньою рукою вивів вас із Єгипетської землі! Його боятиметеся, Йому служитимете і Йому приноситимете жертви! 37І постанови, суди, закон і заповіді, які Він вам написав, будете виконувати, щоб чинити всі дні, і не злякаєтеся інших богів. І не забудете завіту, який Він склав з вами, 38і не боятиметеся інших богів, 39але боятиметеся хіба лише Господа, вашого Бога, і Він вас спасе від усіх ваших ворогів, 40і не послухаєтеся їхнього суду, який вони чинять.
41Ось ці народи боялися Господа, та служили своїм різьбленим ідолам, і сини, і сини їхніх синів чинять так аж до цього дня, як і чинили їхні батьки.
Currently Selected:
2 Царів 17: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
